ботюк
Ботюк:
— колода [VI]
— обрубане дерево, колода [15]
— стовбур дерева, що розпилюється на дошки [2;XIII]
ботю́к: обрубленный древесньтй стволъ [ІФ,1890]
Ботюки́:
— дерев'яні колоди (Ів.Фр.) [I]
— колоди [16]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ботюк — -а, ч., зах. Стовбур дерева, що його мають розпилити на дошки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ботюк — Ботюк, -ка м. Стволъ дерева, предназначенный для распилки на доски. Желех. Вх. Зн. 4. Ялиця стогне й шелестить.... «Мене підтяли й ботюка до трачки покотили». Млак. 108. Словник української мови Грінченка