бібула

Бібу́ла:

— грубий обгортковий папір [30]

— грубий обгортковий або промокальний папір [20]

— обгортковий або промокальний папір [17;51;52]

— обгортковий папір, промокальний папір [II]

— обгортковий, грубий папір; промокальний папір [V]

— промокальний папір [18]

Бібула — промокальний папір, пор. польськ. bibuła< лат. bibuła, пояснена як «обгортковий, грубий папір; промокальний папір» (481). У Галичині, як і в польській мові, звідки це слово запозичене, бібула не має значення «обгорткового, грубого паперу», і тому цю частину викладу з пояснення треба зняти. [MО,V]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бібула — БІБУ́ЛА, и, ж., заст. 1. Грубий обгортковий папір. На маленькому шматочку бібули проведена поземна [горизонтальна] лінія (О. Кониський); В супроводі ключника і ще двох дозорців .. робив [директор] ревізії по всіх казнях [камерах] .. Словник української мови у 20 томах
  2. бібула — Бібу́ла. Папір низького сорту. Потребу більшого очитаня я сам відчуваю, а ще більше відчуваю, що потону в бібулі хазетярскій. Так мало остає ся часу на свобідну роботу; що я аж тупію з дня на день (Маковей, Листи, 554) // пол. Українська літературна мова на Буковині
  3. бібула — Бібула, -ли ж. Оберточная бумага. см. бебуля. Словник української мови Грінченка
  4. бібула — -и, ж., заст. 1》 Грубий обгортковий папір. 2》 Промокальний папір. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. бібула — БІБУ́ЛА, и, ж., заст. 1. Грубий обгортковий папір. В супроводі ключника і ще двох дозорців.. робив [директор] ревізії по всіх казнях.. Забрано багато ножів, шил, цвяхів, шахів, роблених із хліба, карт, роблених із бібули (Фр., II, 1950, 284). Словник української мови в 11 томах
  6. бібула — бібу́ла іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  7. бібула — бібу́ла 1.. промокальний папір (ср, ст): Пампушки смажити на легкому вогні, бо прирум'яняться сильно, а в середині будуть сирі. Дірчатою ложкою обертати і виймати осторожно, уложити один побіч другого на решеті, підстеливши бібулу, щоби втягнула товщ... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. бібула — Бібу́ла, -ли, -лі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)