біб

Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біб — біб: ◊ вси́пати бо́бу вилаяти, висварити, зганьбити (м, ср, ст)|| = збештати ◊ да́ти бо́бу = вси́пати бо́бу ◊ пересоли́ти бо́бу перестаратися, переборщити: Мені здається, що це на сцені пересолили бобу, але побачив, що люди поспішають до виходу. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. біб — біб іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бо́би Орфографічний словник української мови
  3. біб — бобу, ч. 1》 Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. 2》 Плоди цієї рослини. 3》 Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур із родини бобових. На бобах перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. біб — БІБ, бо́бу, ч. 1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  5. біб — Одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації). Універсальний словник-енциклопедія
  6. біб — Біб, бо́бу; боби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. біб — БІБ, бо́бу, ч. 1. Однорічна городня рослина родини бобових з їстівними поживними плодами в стручках. Ці похилі спадисті гори .. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (І. Словник української мови у 20 томах
  8. біб — Біб — то напиханий хліб. Згірдливо про біб, якого уживають у пісні дні, або як хліба не стане. Всипали добре бобу. Дуже побили. Як цвіте біб, то тяжко за хліб, а як мак, то не так. Хліборобський досвід. Приповідки або українсько-народня філософія
  9. біб — дава́ти / да́ти (вси́пати, зада́ти і т. ін.) бо́бу кому і без додатка. Бити кого-небудь. Молодець врешті не витримував: забирав у жменю рештки Бідочиного волосся, впихав голову межи гачі і давав доброго бобу (Г. Фразеологічний словник української мови