біб
БІБ, бо́бу, ч.
1. Однорічна городня рослина родини бобових з їстівними поживними плодами в стручках.
Ці похилі спадисті гори .. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (І. Нечуй-Левицький);
В Україні поширені найбільше такі зернобобові культури, як горох, вика, кінські боби, нут (з наук. літ.).
2. Плід цієї рослини.
В сінях у мішку кукурудза, трохи бобів (М. Чабанівський);
Сухі боби мають 25 процентів перетравного білка (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Тут [на барикадах] залізним бобом частують (І. Франко);
* У порівн. – А в мене є перша картопелька, ще дрібна вона, як біб (М. Стельмах).
3. Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур родини бобових.
Ручне обривання бобів – найбільш трудомістка робота при збиранні арахісу (з наук. літ.).
◇ Дава́ти / да́ти (вси́пати, зада́ти і т. ін.) бо́бу див. дава́ти;
(1) На боба́х, перев. зі сл. лишати, зоставити, зоставатися і т. ін. – ні з чим, без нічого.
Я певний, що галицькі мудреці зостануться “на бобах” (М. Драгоманов);
Де не взявся сивенький голубок та й зоставив на бобах наших горобчиків (Панас Мирний);
Більше всього я боявся, щоб вони не повтікали всі, лишивши мене на бобах (Д. Бузько);
– А що в мене? Ти ж знаєш – аванс коли був? .. На бобах ми... (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- біб — Буду з тобою на бобах розводити: тобто: буду все дуже ясно говорити; походить з того, що колись у школах вчили рахувати на бобах [IX] Словник з творів Івана Франка
- біб — біб іменник чоловічого роду * Але: два, три, чотири бо́би Орфографічний словник української мови
- біб — бобу, ч. 1》 Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. 2》 Плоди цієї рослини. 3》 Дрібний плід, стручок деяких городніх і польових культур із родини бобових. На бобах перев. із сл. зоставатися, сидіти, зоставляти і т. ін. — без нічого, ні з чим. Великий тлумачний словник сучасної мови
- біб — біб: ◊ вси́пати бо́бу вилаяти, висварити, зганьбити (м, ср, ст)|| = збештати ◊ да́ти бо́бу = вси́пати бо́бу ◊ пересоли́ти бо́бу перестаратися, переборщити: Мені здається, що це на сцені пересолили бобу, але побачив, що люди поспішають до виходу. Лексикон львівський: поважно і на жарт
- біб — Біб — то напиханий хліб. Згірдливо про біб, якого уживають у пісні дні, або як хліба не стане. Всипали добре бобу. Дуже побили. Як цвіте біб, то тяжко за хліб, а як мак, то не так. Хліборобський досвід. Приповідки або українсько-народня філософія
- біб — Одногніздий, найчастіше багатонасінний плід, що розкривається по черевному та спинному швах; характерний для рослин родини бобових (напр., квасолі, акації). Універсальний словник-енциклопедія
- біб — дава́ти / да́ти (вси́пати, зада́ти і т. ін.) бо́бу кому і без додатка. Бити кого-небудь. Молодець врешті не витримував: забирав у жменю рештки Бідочиного волосся, впихав голову межи гачі і давав доброго бобу (Г. Фразеологічний словник української мови
- біб — Біб, бо́бу; боби́, -бі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- біб — БІБ, бо́бу, ч. 1. Однорічна городня рослина, що має в стручках поживні плоди. Ці похилі спадисті гори.. засіяні житом, ячменем, вівсом, засаджені бобом та картоплею (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах