бігунка

Значення в інших словниках

1. бігунка — бігу́нка іменник жіночого роду розлад шлунка, понос розм., рідко Орфографічний словник української мови
2. бігунка — (розлад шлунку) розвільнення, пронос, ЧЕРВІНКА, сов. понос. Словник синонімів Караванського
3. бігунка — I -и. Жін. до бігун. II -и, ж., розм., заст. Розлад шлунка, пронос. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бігунка — БІГУ́НКА¹, и, ж. Жін. до бігу́н¹ 1, 2, 4. Українська бігунка стала переможницею марафону на змаганнях у США (з газ.). БІГУ́НКА², и, ж., розм. Розлад шлунка, пронос. Чогось бігунка напала (Сл. Гр. Словник української мови у 20 томах
5. бігунка — бігу́нка мед. Пронос; дизентерія (ст)||фірманка, широко як плахта і тонко як нитка Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. бігунка — И, ж. Понос. Щось не те зів, бо бігунка почалась. Словник сучасного українського сленгу
7. бігунка — Понос, дизентерія. Словник застарілих та маловживаних слів
8. бігунка — ДИЗЕНТЕРІ́Я (гостра інфекційна хвороба), РІЗА́ЧКА розм., БІГУ́НКА розм., ЧЕРВІ́НКА діал. — Я відішлю кадета Біглера в лазарет... видам посвідку, що у нього дизентерія.. Бо одна справа кадет, хворий на червінку, а інша — обкаляний кадет (переклад... Словник синонімів української мови
9. бігунка — БІГУ́НКА, и, ж., розм., заст. Розлад шлунка, понос. Чогось бігунка напала (Сл. Гр.); Сидів, після бою спочиваючи, немалий гурт мирославців, добре вже впевнених, що вражені бігункою вороги.. на обложене місто напасти не спроможуться (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 497). Словник української мови в 11 томах
10. бігунка — Бігунка, -ки ж. 1) = бігавка. Чогось бігунка напала. Кіевск. у. 2) Трехлѣтняя телка, вошедшая въ періодъ половой зрѣлости. 3) Пуля малаго калибра. Вх. Уг. 227. Словник української мови Грінченка