бігун

Бігу́н:

— вісь, на якій обертаються двері [9]

— полюс [51,52;XIX] Без ніякої теоретичної підготовки, без ніяких нудних і апріорних викладів про вигляд землі, про бігуни, ось, рівник, зворотники і т. д., сама собою, в живих образах розвинеться при таких оповіданнях в понятті народу географія, стане немов здобутком його власної мислі, а не вивченим напам'ять і нестравним баластом незрозумілих термінів [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бігун — див. вітер Словник синонімів Вусика
  2. бігун — (на короткі відстані) спрт. спринтер; ГЕОГ. полюс. Словник синонімів Караванського
  3. бігун — бігу́н шах. ферзь (ст)||ґермак, паж, стрілець Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. бігун — бігу́н 1 іменник чоловічого роду, істота той, що біжить бігу́н 2 іменник чоловічого роду вісь у воротях рідко бігу́н 3 іменник чоловічого роду полюс бігу́н 4 іменник чоловічого роду деталь машини Орфографічний словник української мови
  5. бігун — I -а, ч. 1》 Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. 2》 спорт. Спортсмен, який володіє технікою бігу. 3》 розм. Вісь у дверях, воротях. II -а, ч., заст. 1》 Полюс. 2》 перен. Те, що цілком протилежне чомусь іншому. III див. бігуни. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. бігун — Бігу́н. Полюс. “Pall Mall Gazette" доносить, що анґлійскій експедициї під проводом поручника Шаклєтона удало ся дійти до полудневого бігуна (Б., 1909, 66, 3) // пол. biegun — полюс. Українська літературна мова на Буковині
  7. бігун — БІГУ́Н¹, а́, ч. 1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. — Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Л. Укр., IV, 1954, 272); — Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори.. Словник української мови в 11 томах
  8. бігун — БІГУ́Н¹, а́, ч. 1. Той, хто може швидко і легко бігти, бігати. – Се був мій знайомий друкар.., невтомний бігун по вулицях та сходах, завжди готовий до всякої послуги для справи (Леся Українка); – Я біг за вами із самого порту. Ці круті гори .. Словник української мови у 20 томах
  9. бігун — ПО́ЛЮС (точка перетину уявної осі обертання Землі з її поверхнею), БІГУ́Н. Підводному човнові ніякі айсберги не страшні! Пірнув під кригу і по компасу — до самісінького полюса! (О. Словник синонімів української мови
  10. бігун — Бігун, -на м. 1) Бѣгунъ, быстро бѣгающій, скороходъ. Олінь лісний — бігун бистрий, а людей боїться. Гол. І. 376. 2 Ось, на которой ходить дверь, ворота и пр.: верея. КС. 1893. VII. 78. Чуб. VII. 383. Kolb. І. 60. Двері спали з бігуна. Шейк. Словник української мови Грінченка