ванькир

Ваньки́р:

— (валькир, алькир) — невеличка бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [1]

— бічна кімната [47]

— бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [22]

— мала кімнатка, відгороджена від більшої тонкою стіною [24]

— мала кімнатка, відгороджена від великої кімнати тонкою стінкою [IX]

— невелика бічна кімната, звичайно відгороджена від великої [X]

— невеличка бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [21]

— невеличка кімнатка, відгороджена від більшої кімнати [V,VII]

— невеличке приміщення, відгороджене стіною від великої кімнати [I]

— частина світлиці, відокремлена перегородкою [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванькир — -а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванькир — ВАНЬКИ́Р, а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Дженні вітається з жінками. Деві ховається в ванькир (Л. Укр., III, 1952, 22); Кімната, на яку вказав йому Рідке, була кімнатою тільки з назви. Словник української мови в 11 томах
  3. ванькир — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. ванькир — ваньки́р іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. ванькир — Альки́р = ваньки́р, -ра вальки́р і ваньки́р, -ра; -ки́ри, -рі́в ваньки́р і вальки́р, -ра; -ки́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. ванькир — ВАНЬКИ́Р, ВАЛЬКИ́Р, а, ч., заст. Невелика бічна кімната. Дженні вітається з жінками. Деві ховається в ванькир (Леся Українка); Воно [ложе] знаходилось в сусідній кімнаті, що подобала на валькир, а ще більше на комірку (Т. Словник української мови у 20 томах
  7. ванькир — КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. Словник синонімів української мови
  8. ванькир — ванькир (валькір) (укр.) 1. Приміщення у хаті з грубою, що поділяє простір на дві частини, менша з яких служить спальнею. 2. Прилавок у корчмі. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. ванькир — Ванькир, -ра м. = валькир. Уман. у. Словник української мови Грінченка