ванькир

КІМНА́ТА (окреме приміщення перев. для проживання в квартирі, будинку), ХА́ТА розм.; ПОКІ́Й, ПАЛА́ТА заст. (перев. розкішне, багате приміщення); КІМНАТИ́НА (КІМНАТЧИ́НА) розм. (невелике приміщення); СВІТЛИ́ЦЯ, ГО́РНИЦЯ розм. (перев. чисте, парадне приміщення); ВІТА́ЛЬНЯ (приміщення, обладнане для приймання гостей); ВАНЬКИ́Р розм. (бічне приміщення, відокремлене від великої кімнати, яке є спальнею і дитячою кімнатою); ОДРИ́НА заст., уроч. (перев. спальня). В просторій кімнаті з чотирма вікнами стояв посередині стіл, застелений червоним сукном (М. Коцюбинський); У другій хаті щось заторготіло стільцем (Григорій Тютюнник); В своїм пишнім покою сидить безутішная мати (І. Франко); — Коли ти мені вірний та любий, на тобі ключі од усіх моїх палат. Ходи скрізь та правуй і порядкуй (І. Нечуй-Левицький); Тетяна Панасівна похожала, роблячи кілька кроків з кутка в куток, ніби давно вже обжила цю мініатюрну кімнатину (О. Копиленко); Живе сама, батьки її десь на селі, зняла собі кімнатчину оцю разом з подружкою (Ю. Бедзик); Сидить Катря в світлиці, вишиває шовком рукава та рушники (Марко Вовчок); — Веди вже в хату. Показуй, які горниці наготовила ти сій панянці (Панас Мирний); Зайшли у велику, чисто прибрану вітальню (Н. Рибак); Річард, увійшовши, засунув завісу, що відділяє ванькир від хати (Леся Українка); Із.. злота Зробим ми тобі одрину І наб'єм м'яким лататтям Та горицвітом перину (Я. Щоголів).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ванькир — -а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванькир — ВАНЬКИ́Р, а, ч., розм. Бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати. Дженні вітається з жінками. Деві ховається в ванькир (Л. Укр., III, 1952, 22); Кімната, на яку вказав йому Рідке, була кімнатою тільки з назви. Словник української мови в 11 томах
  3. ванькир — див. прибудова Словник синонімів Вусика
  4. ванькир — ваньки́р іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
  5. ванькир — Ваньки́р: — (валькир, алькир) — невеличка бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [1] — бічна кімната [47] — бічна кімнатка, відокремлена стіною від великої кімнати [22] — мала кімнатка... Словник з творів Івана Франка
  6. ванькир — Альки́р = ваньки́р, -ра вальки́р і ваньки́р, -ра; -ки́ри, -рі́в ваньки́р і вальки́р, -ра; -ки́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ванькир — ВАНЬКИ́Р, ВАЛЬКИ́Р, а, ч., заст. Невелика бічна кімната. Дженні вітається з жінками. Деві ховається в ванькир (Леся Українка); Воно [ложе] знаходилось в сусідній кімнаті, що подобала на валькир, а ще більше на комірку (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. ванькир — ванькир (валькір) (укр.) 1. Приміщення у хаті з грубою, що поділяє простір на дві частини, менша з яких служить спальнею. 2. Прилавок у корчмі. Архітектура і монументальне мистецтво
  9. ванькир — Ванькир, -ра м. = валькир. Уман. у. Словник української мови Грінченка