вахляр

Вахля́р:

— віяло [10-12;14;18;20;21;25;43;51;V]

— віяло, віяльце [III,IV]

— віяло, опахало [8]

— віяльце [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вахляр — вахля́р іменник чоловічого роду віяло діал. Орфографічний словник української мови
  2. вахляр — Ва́хляр. Віяло. Вахлярі коронкові і з правдивих струсьових пер, ручки перлові і з черепахи (Б., 1902, рекл.); Для дам наймоднійші черевики балеві, загортки, гази і вахлярі. Українська літературна мова на Буковині
  3. вахляр — -а, ч., діал. Віяло. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вахляр — ВАХЛЯ́Р, а́, ч., діал. Віяло. Одна з пань нервово замахала пальмовим вахлярем, хоча в тому не мала жодної потреби, бо з моря подихало тихою прохолодою (Дніпрова Чайка); – О, певно, – відповів він і зігнувся саме в тій хвилині по її вахляр... Словник української мови у 20 томах
  5. вахляр — вахля́р 1. віяло (ст): Зламала та смаркуля мені вахляр, і тепер я просто конаю від тої го́р'ячі (Авторка); Прибрання риби уріжноріднюється маринованими грибками чи рижками, корнішонами, краяними у вахляр, та твердими яйцями... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. вахляр — ВІ́ЯЛО (предмет для обмахування при спеці, духоті), ОПАХА́ЛО, ВАХЛЯ́Р діал. У неї є чудова колекція японських віял (О. Донченко); Він сидить немов камінний ідол під опахалами з барвистих пер (Леся Українка); Одна з пань нервово замахала пальмовим вахлярем (Дніпрова Чайка). Словник синонімів української мови
  7. вахляр — Вахля́р (сіяло), -ля́ра, -рові; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. вахляр — ВАХЛЯ́Р, а, ч., діал. Віяло. Одна з пань нервово замахала пальмовим вахлярем, хоча в тому не мала жодної потреби, бо з моря подихало тихою прохолодою (Дн. Чайка, Тв., 1960, 45); *У порівн. Меценас ізняв капелюх і, мов вахлярем, холодив ним спітніле лице (Фр.,VІІ, 1951, 189). Словник української мови в 11 томах