вегетувати
Вегетува́ти:
— жити, животіти [29]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вегетувати — Вегетува́ти, перен. Жити рослинним життям, без високих прагнень, поривань. Тепер я лиш вегетую і коли і забралась я знов до якоїсь нової праці, то лише одиноко під впливом його [брата Володимира] пам'яті... Українська літературна мова на Буковині
- вегетувати — Животіти, виживотіти, зіживотіти, проживотіти, завмирати, завмерти, позавмирати, див. чахнути Словник чужослів Павло Штепа
- вегетувати — ВЕГЕТУВА́ТИ, у́є, недок. Рости, розвиватися (про рослини). Біологічний спокій триває до середини зими, коли рослина, навіть поміщена в теплицю, вегетувати не буде (із журн.); Після збирання врожаю бур'яни продовжують вегетувати (з газ. Словник української мови у 20 томах