1. Словник з творів Івана Франка

вельон

Вельо́н:

— вуаль, серпанок [IV]

— довга жіноча вуаль, серпанок [20;VII]

— довгий жіночий вуаль, серпанок [VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вельон — див. вуаль Словник чужослів Павло Штепа
  2. вельон — ВЕ́ЛЬО́Н, а, ч., діал. Фата. Ой коси, коси ви мої, Довго служили ви мені, Більше служить не будете, Під білий вельон підете (з народної пісні); Марія бліда, як панночка. Словник української мови у 20 томах
  3. вельон — ве́льон фата (м, ср, ст): Яка ж то дівчина не уявляла себе ще змалечку у білій шлюбній сукні й розкішному вельоні (Авторка); Сіра мряка ліниво підносилась на верхів'ях дерев, розпливалася, рідшала і, наче пірваний вельон, висла над вулицями, провулками і дахами Левандівки (Нижанківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт