верстати

Верста́ти:

— іти [6]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. верстати — ПРЯМУВА́ТИ (іти, їхати в певному напрямку, перев. прямо), ПРОСТУВА́ТИ, ПОСУВА́ТИСЯ, ВЕРСТА́ТИ із сл. шлях, дорогу, путь, ПРОХО́ДИТИ, ПРА́ВИТИ також із сл. шлях, дорогу, путь, ПРА́ВИТИСЯ розм., ПРАВУВА́ТИ розм., ПРЯМЦЮВА́ТИ розм., ПРОШКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  2. верстати — ВЕРСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., перех. 1. із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. Йди направо, я наліво Шлях верстатиму в тумані (Фр., XI, 1952, 13); — Куди верстаєте дорогу?... Словник української мови в 11 томах
  3. верстати — див. іти Словник синонімів Вусика
  4. верстати — -аю, -аєш, недок., перех. 1》 із сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися в певному напрямку, йти кудись. 2》 друк. Розташовувати набір тексту та ілюстрацій на сторінках книги, журналу, газети тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. верстати — Верстати, -таю, -єш гл. — дорогу, путь. Держать путь. По морю простий путь верстають судна. К. Псал. 237. Коней на-взаводах день і ніч держали, до гетьмана Наливайка дорогу верстали. Макс. Зібралися повки його на мене, верстаючи далекую дорогу. К. Іов. 41. Словник української мови Грінченка
  6. верстати — ВЕРСТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., що і без прям. дод. 1. зі сл. шлях, дорогу, путь і т. ін. Пересуватися у певному напрямку, йти кудись. – Буду в руки златоглави, Китайки хапати, .. В золоті твої чертоги Путь гіркий верстати (П. Словник української мови у 20 томах
  7. верстати — верста́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  8. верстати — Верста́ти, -та́ю, -та́єш (друк.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)