вирискатися

Ви́рискатися:

— звідкілясь узятися, знайтися [III]

— знайтись, відшукатись [48]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирискатися — ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок. Словник синонімів української мови
  2. вирискатися — Ви́рискатися, -каюся, -єшся гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався.... миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177. Словник української мови Грінченка
  3. вирискатися — ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся 2. – У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Панас Мирний); – От же й я так казав, дак же вирискалась! Я за нею тодi ну гнаться, ну гнаться! (Б. Словник української мови у 20 томах
  4. вирискатися — ви́рискатися дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  5. вирискатися — ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся. — У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Мирний, III, 1954, 94); — Та ти не гарячкуй, браток… Ач, швидкий вирискався! (Кучер, Прощай.., 1957, 170). Словник української мови в 11 томах