вирискатися
ЗНАЙТИ́СЯ (бути виявленим у результаті пошуків), НАЙТИ́СЯ, ВІДНАЙТИ́СЯ, РОЗШУКА́ТИСЯ, ВІДШУКА́ТИСЯ (внаслідок старанних і тривалих пошуків); ВИ́ШУКАТИСЯ, ВИ́РИСКАТИСЯ зневажл., ВИ́СКІПАТИСЯ зневажл. (про кого-небудь). — Недок.: знахо́дитися, нахо́дитися, віднахо́дитися, розшу́куватися, відшу́куватися, вишу́куватися. Ганна все копалась у комоді.. Хустка все чомусь не знаходилася, а Гордія брала нетерплячка (Б. Грінченко); Найшлося в кишені кресало, і кремінець, і ґніт (О. Гончар); — Завтра ваші гроші віднайдуться (І. Франко); І недавно лиш, нарешті, Відшукався хлопця слід (Т. Масенко); (Савка:) А ти не цвірінчи там..! Розумна яка вишукалася! (С. Васильченко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вирискатися — Ви́рискатися: — звідкілясь узятися, знайтися [III] — знайтись, відшукатись [48] Словник з творів Івана Франка
- вирискатися — ви́рискатися дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
- вирискатися — ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся 2. – У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Панас Мирний); – От же й я так казав, дак же вирискалась! Я за нею тодi ну гнаться, ну гнаться! (Б. Словник української мови у 20 томах
- вирискатися — ВИ́РИСКАТИСЯ, аюся, аєшся, док., зневажл. Те саме, що знайти́ся. — У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Мирний, III, 1954, 94); — Та ти не гарячкуй, браток… Ач, швидкий вирискався! (Кучер, Прощай.., 1957, 170). Словник української мови в 11 томах
- вирискатися — Ви́рискатися, -каюся, -єшся гл. Найтись, отыскаться. Десь вирискався.... миршавий чоловічок. Мир. Пов. II. 66. А це знов проява якась вирискалась. Мир. ХРВ. 21. І вирискалось таке бидло. Мнж. 177. Словник української мови Грінченка