властитель

Значення в інших словниках

1. властитель — власти́тель іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
2. властитель — Власти́тель. Власник. Не знаю, чи вони [книжки] у вас заборонені, але знаю, що у нас їх властителі не бувають преміовані (Галіп, 19); При нових виборах до виділу ввійшли яко: сеніор др. Шараневич, заступники єго проф. Українська літературна мова на Буковині
3. властитель — -я, ч., заст. Власник (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. властитель — Власник, (вона) власниця, господар, (вона) господиня, господинька, господинечка, госпося, (син) господаренко, (дочка) господарівна, (внук) господарик, господаричок, господаринька Словник чужослів Павло Штепа
5. властитель — ВЛАСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Власник (у 1 знач.). Він, бідний сирота, козарлюга запеклий, там, між панством тим пишним, .. і всі йому вклоняються, всі вітають його, бо він сам і єсть властитель тієї пишноти (М. Словник української мови у 20 томах
6. властитель — власти́тель власник (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
7. властитель — ВЛА́СНИК (людина з правом приватного або суспільного володіння чимсь), ГОСПО́ДАР, ХАЗЯ́ЇН, ВОЛО́ДА́Р, ВОЛОДІ́ЛЬНИК рідше, ВОЛОДІ́ЛЕЦЬ рідше, ВЛАСТИ́ТЕЛЬ заст., ВЛАСТИ́ВЕЦЬ заст., ПОСІДА́Ч заст. Власник фабрики; Раб кинув виклик власнику і Богу (П. Словник синонімів української мови
8. властитель — Власти́тель, -ля, -леві, -лем, -лю! -телі, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. властитель — ВЛАСТИ́ТЕЛЬ, я, ч., заст. Власник (у 1 знач.). Народний дім привик помалу до свого нового властителя (Мак., Вибр., 1954, 152). Словник української мови в 11 томах