впоминатися

Вступатися за когось, говорити на чиюсь оборону [X]

— домагатися повернення (напр., грошей) [III]

— заступитися, заступатися, [V]

— Впімнутися в Галичині та в мові Франка вживається з орудним або знахідним відмінком, як і в польській мові. З орудним: впімнутися за ким, чим воно означає заселитися за кого, що, а із знахідним: впімнутися за що означає заявити претензії, зажадати, втрутитися, поставити вимогу: «І не перестануть ще далі знижувати, доки не впімнемся за собою» (379); «Аж коли громада впімнулася за те діло — орендар показав якісь рахунки» (206). Редакція не врахувала різниць у керуванні та одночасно в значенні слова і виклала невірно одним «заступитися» (482). Те саме стосується недоконаного впоминатися, яке пояснене одним «заступатися» (482), що ніяк не відповідає контекстові: «— Ей, чи ми не впоминалися, що то поможе!» (379); «Що Іцка шляк трафив, се навіть ліпше для нас, бо не буде впоминатися» (440). В обох цитованих реченнях впоминатися вжите в значенні «вимагати, жадати, заявляти претензії». Правильно це слово викладене в словнику Желехівського: «упоминатися, упімнутися = mahnen, erinnern чого від кого, у кого, von jmdm etw. fordern, verlangen, jdn darum mahnen» (II, 1013). Шкода, що редакція не заглянула до нього. [MО,V]