відбут

Тут: збут [XIX] Велика спеціалізація роботи влегшувала кожному й невміючому швидко вивчитись їй, фабриканти навіть радше приймали людей не ремісних, бо їм менш могли платить. їм ішло не про те, щоб удержати свої вироби в високих цінах; противно, чим дешевше вони могли продавати їх, тим більшого могли надіятись відбуту, т. є. і більшого зиску [XIX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відбут — ві́дбут іменник чоловічого роду збут діал. Орфографічний словник української мови
  2. відбут — ВІ́ДБУТ, у, ч., діал., заст. Збут. Велика дестилярня біля Дрогобича.. здобула для Бориславської нафти широкий торговий відбут на всю Європу (Фр., VIII, 1952, 394). Словник української мови в 11 томах
  3. відбут — -у, ч., діал., заст. Збут. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. відбут — ВІ́ДБУТ, у, ч., діал. Збут. Вони віддавна вже метались на всі боки, щоб здобути для бориславського воску який ліпший і певніший відбут, ніж досі (І. Франко). Словник української мови у 20 томах