віджалувати

Дуже оплакати; невіджалуваний: не віднагороджений [IV]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віджалувати — ВІДЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., діал. 1. Не пошкодувати дати що-небудь; віддати, подарувати. Є в нас трохи медку, то оджалуємо їй медку (Вовчок, VI, 1956, 326)... Словник української мови в 11 томах
  2. віджалувати — -ую, -уєш, док., перех., діал. 1》 Не пошкодувати дати що-небудь; віддати, подарувати. 2》 без додатка. Перестати шкодувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віджалувати — ВІДЖА́ЛУВАТИ, ую, уєш, док. 1. що, заст. Не пошкодувавши, віддати, подарувати що-небудь. Чи ж ви без мене... не вилічили, скільки грошей у посаг їй [панночці] віджалує батько (Марко Вовчок);... Словник української мови у 20 томах
  4. віджалувати — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. віджалувати — віджа́лувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  6. віджалувати — Віджалувати, -лую, -єш гл. Не пожалѣть дать. Родителів має (черниця) заможних, то нехай родитель оджалують їй дещо на прожиття, бо вселилася вона у їх в такім убожестві, що й не сказати. МВ. ІІ. 164. Віджалуйте гроші на таке діло. Словник української мови Грінченка