вітчина

Вітчина́:

— вітчизна [47;54;XI]

— вітчизна, батьківщина [51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вітчина — ВІТЧИНА́, и, ж., діал. Вітчизна. Кров і труд ось тут здвигне нам Нову, кращу вітчину! (Фр., XI, 1952, 237). Словник української мови в 11 томах
  2. вітчина — ВІТЧИНА́, и́, ж., діал. Вітчизна. Кров і труд ось тут здвигне нам Нову, кращу вітчину! (І. Франко); Найвищий закон – добро вітчини, говорили старинні, і цей принцип мусить непорушно стояти, бо де не бережуть його, там горе! (Б. Словник української мови у 20 томах
  3. вітчина — -и, ж., діал. Вітчизна. Великий тлумачний словник сучасної мови