вітчина

ВІТЧИНА́, и́, ж., діал.

Вітчизна.

Кров і труд ось тут здвигне нам Нову, кращу вітчину! (І. Франко);

Найвищий закон – добро вітчини, говорили старинні, і цей принцип мусить непорушно стояти, бо де не бережуть його, там горе! (Б. Лепкий);

Увечері київський князь Богдан Гатило, придивляючись до свого чорнявого й зовсім незнайомого брата, віддав йому частину вітчини: городище на Росі, по той бік Сквири, яке ще не мало й назви (І. Білик).