галган

Га́лган:

— негідник, пройдисвіт [48;XX] Мене і П-а узиває галганами,— розшивається за тими 10 гульд., що-м винен жидові,— посилала жичити до Ільницького і т. д [XX]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галган — ГАЛГА́Н, а, ч., діал. Нероба, гультяй. — Рідко минав рік, щоб вони [татари] не приходили по ясир. І тоді палають хутори і села, а ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару, в неволю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26). Словник української мови в 11 томах
  2. галган — галга́н іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. галган — ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Словник синонімів української мови
  4. галган — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  5. галган — -а, ч., діал. Нероба, гультяй. Великий тлумачний словник сучасної мови