галган

ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); — Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). — Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п'яни́ця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. галган — Га́лган: — негідник, пройдисвіт [48;XX] Мене і П-а узиває галганами,— розшивається за тими 10 гульд., що-м винен жидові,— посилала жичити до Ільницького і т. д [XX] Словник з творів Івана Франка
  2. галган — галга́н іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  3. галган — -а, ч., діал. Нероба, гультяй. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. галган — див. ледачий Словник синонімів Вусика
  5. галган — ГАЛГА́Н, а, ч., діал. Нероба, гультяй. — Рідко минав рік, щоб вони [татари] не приходили по ясир. І тоді палають хутори і села, а ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару, в неволю (Тулуб, Людолови, І, 1957, 26). Словник української мови в 11 томах