гидь

Гидь:

— паразити [14]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гидь — ГИДЬ, і, ж., розм. 1. Те саме, що гид 1. [Євгеній:] Усюди Кругом не видно! Пітьма, гидь і голод (Фр., IX, 1952, 19). 2. Те саме, що гад 1. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші (Сл. Гр. Словник української мови в 11 томах
  2. гидь — (плазун) гад, ЗБ. гаддя; (бруд) ГИД. Словник синонімів Караванського
  3. гидь — Гидь, -ді ж = гид. З землі як не стала всяка гидь вилазити: і жаби, і ящірки, і вужі, щурі, миші. Гн. II. 64. Воно на мене: «гидь, волоцюго!» Г. Барв. 439. Словник української мови Грінченка
  4. гидь — ГИДЬ, і, ж., розм. 1. Нечисть, бруд. [Євгеній:] Усюди Кругом не видно! Пітьма, гидь і голод (І. Франко); Джордано виводять із в'язниці. Біснується юрма, ченці й фанатики опльовують його, кидають на нього всяку гидь, паліччя (О. Словник української мови у 20 томах
  5. гидь — гидь іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  6. гидь — -і, ж., розм. 1》 Те саме, що гид 1). 2》 Те саме, що гад 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. гидь — НА́ВОЛОЧ (збірн., зневажл. — підлі, нікчемні, шкідливі для суспільства люди; зневажл., лайл. — підла, нікчемна, шкідлива для суспільства людина), НЕ́ГІДЬ, НЕ́ЧИСТЬ, ПО́ГАНЬ, СВОЛО́ТА, ГИДО́ТА, ГИДЬ, МЕРЗО́ТА, СКВЕ́РНА книжн. заст.; ПО́КИ́ДЬКИ мн. (одн. Словник синонімів української мови