глоса

Значення в інших словниках

1. глоса — гло́са іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. глоса — (від гр. glossa — мова, говір) у риториці Арістотеля і пізніше це слова та вирази, що перебувають поза звичайним уживанням, якісь особливі (архаїзми, поетизми тощо). Словник стилістичних термінів
3. глоса — -и, ж., лінгв. 1》 Незрозуміле слово або вираз. 2》 Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що даються на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. глоса — Старослово Словник чужослів Павло Штепа
5. глоса — ГЛО́СА¹, и, ж. 1. лінгв. Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що подають на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів. Словник української мови у 20 томах
6. глоса — • глоса (грец. γλωσσα — мова, говір; застаріле чи рідковживане слово) - рідковживане, незрозуміле слово чи вислів переважно з класичних творів грец. та рим. письменників, з старод. пам'яток писемності; пояснення, переклад цього слова. Українська літературна енциклопедія
7. глоса — гло́са (лат. glossa – слово, що потребує тлумачення, від грец. γλώσσα – мова, говір) 1. Невживане або незрозуміле слово чи вираз, що трапляються в тексті, й пояснення до них. 2. Троп, у якому замість загальновживаного слова використано менш вживане. Словник іншомовних слів Мельничука
8. глоса — I науковий коментар постанови або вироку суду. II рукописна вставка на полях або між рядками тексту, яка містить пояснення або коментарі до важких для розуміння виразів. Універсальний словник-енциклопедія
9. глоса — Гло́са, -си, -сі (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
10. глоса — ГЛО́СА, и, ж., лінгв. Коментар, пояснення до незрозумілих слів і виразів, що даються на полях або в самому тексті стародавніх і середньовічних рукописів. Словник української мови в 11 томах