гостинець

Гости́нець:

— битий шлях, мощений шлях [X]

— битий шлях, шосе [14;24;I,III-VII,IX,XI]

— великий битий шлях [42]

— великий битий шлях, мощений шлях [1;51]

— дорога, битий шлях [43]

— дорога, шлях [52]

— шлях, брукований камінням [47]

— шлях [II]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гостинець — гости́нець 1 іменник чоловічого роду дарунок гости́нець 2 іменник чоловічого роду шлях діал. Орфографічний словник української мови
  2. гостинець — Нця. Крім загальновідомого значення "подарунок", уживається також для позначення великого битого шляху. Широкий битий гостинець тягнувся, як розвитий звій полотна, серед зеленого лісу (Н.Кобринська); Подорожні звернули з гостинця і вийшли на вузеньку, досить добре убиту гірську стежку (І.Франко). Літературне слововживання
  3. гостинець — Битий шлях, велика <�верстова> дорога; (від кого) подарунок, дарунок, даровання, презент; (на пам'ять) сувенір; ЕВ. слід побиття; гостинчик. Словник синонімів Караванського
  4. гостинець — [гостинеиц'] -н'ц'а, ор. -нцеим, м. (на) -н'ц'і, р. мн. -н'ц'іў Орфоепічний словник української мови
  5. гостинець — I -нця, ч. 1》 Якась річ або ласощі, що їх зазвичай привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. 2》 перен. Удар, постріл, предмет, яким завдають удар; травма від удару. II -нця, ч., діал. Великий битий шлях; шосе. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. гостинець — Дар, дарунок, даруночок, подарунок, крижмо, ралець Словник чужослів Павло Штепа
  7. гостинець — ГОСТИ́НЕЦЬ¹, нця, ч. 1. Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших: матусі очіпок, шовком гаптований, чи плахту червону... Словник української мови у 20 томах
  8. гостинець — гости́нець дорога, шлях (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. гостинець — гостинець (гостинец) дорога, тракт, шлях Словник застарілих та маловживаних слів
  10. гостинець — див. дорога Словник синонімів Вусика
  11. гостинець — перепада́ти / перепа́сти на горі́хи (на гости́нці) кому і без додатка, безос. Попадати, діставатися від когось за якусь провину. Звісно, найбільше при тих переговорах (сина і дружини) перепадало на горіхи старому Трацькому (І. Фразеологічний словник української мови
  12. гостинець — ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал. Словник синонімів української мови
  13. гостинець — Гости́нець, -нця; -ти́нці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  14. гостинець — ГОСТИ́НЕЦЬ¹, нця, ч. 1. Якась річ або ласощі, які звичайно привозять, приносять або передають звідки-небудь як подарунок. Було як поїде в Київ, то й навезе нам гостинців хороших: матусі очіпок, шовком гаптований, чи плахту червону... Словник української мови в 11 томах
  15. гостинець — Гостинець, -нця м. 1) Подарокъ, презентъ, гостинець. Так і гостинців брать не хоче, не хоче й пана закохать. Шевч. Якого ти мені, тату, гостинця купив? Ном. № 12431. 2) Большая дорога, столбовая дорога. Гостинцем буде їхати губернатор. Камен. Словник української мови Грінченка