гостинець

ПОДАРУ́НОК (подарована річ, гроші тощо), ДАРУ́НОК, ДАРОВИ́ЗНА розм., ДАРІВЩИНА розм., ПРИНО́СИНИ розм., ПРИНО́С розм., ДАР уроч., ПІДНО́ШЕННЯ заст., ПІДНО́С заст., РАЛЕ́ЦЬ заст., ПРЕЗЕ́НТ заст., розм., БАКШИ́Ш заст., розм., ПАЙДА діал.; ГОСТИ́НЕЦЬ (якась річ або ласощі, що їх привозять, приносять як подарунок). — Навіщо ти мені плахту передав? Я не хочу від тебе ніяких подарунків (А. Головко); Прийшла весна — сибірська, блискавична, Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері в дарунок їх приносив (М. Рильський); Молодиці несли в руках даровизну: хто дарував курку, обтикану калиною, хто гуску, хто порося (І. Нечуй-Левицький); Ми на дарівщині житимемо (Словник Б. Грінченка); Копронідос поклав на вікні свої приносини (І. Нечуй-Левицький); Не ходи до воєводи з одним носом, ходи до нього з приносом (прислів'я); Утішені баби голосно прирікали, що хто дає на нове господарство, і на цей раз дари їх були щедрі і давалися з охотою (Г. Хоткевич); — А це вам, Василю Степановичу, — показав Головатий на пайку, розміри якої значно поступалися перед підношенням, призначеним князеві (С. Добровольський); — Тарасе, чуєш? Умирає... А я ж їй і весільний ралець приготував (О. Ільченко); Двічі на тиждень провідував (Макар) Зою Артемівну. І завжди привозив їй у презент, що мав на хуторі (П. Кочура); Нашіптування Хосров-хана про великі бакшиші, котрі одержує візир від іноземних послів, мають під собою підставу (Н. Рибак); Хоч я і був ситий, пообідав у студентській їдальні, але мусив пригощатись материними гостинцями (Є. Гуцало).

ДОРО́ГА (смуга землі, по якій їздять і ходять), ШЛЯХ, ПУТЬ, ТРАКТ заст.; ШОСЕ́, СОШЕ́ розм., СОША́ розм. (з асфальтовим, бетонним тощо покриттям); ТРА́СА, МАГІСТРА́ЛЬ рідше (яка з'єднує великі міста, важливі центри); АВТОСТРА́ДА (для масового автомобільного руху); ГОСТИ́НЕЦЬ розм. (перев. велика, бита); ПУТІ́ВЕЦЬ (перев. польова); МАНІВЦІ́ (МАНІВЕ́ЦЬ) розм. (кружна, обхідна); ПРОСТЕ́ЦЬ розм. (пряма); КА́М'ЯНКА діал. (брукована). Коли я.. за столом працюю, то мені здається, що переді мною дорога лежить, що вона чекає на мене. Десь гостинець чекає, а десь важкий-преважкий шлях (С. Пушик); Знаєм, знаємо дорогу, Давню биту путь, Як до двору, до простору й коники іржуть (А. Малишко); Бічною польовою доріжкою скаче до стовпового тракту вершник (О. Левада); Попереду гарне соше, але вузьке (Ю. Яновський); Їдеться не сумно, бо обабіч соші озимина зеленіє (Остап Вишня); Поїхав (Степан) не по трасі, а звернув на коротшу дорогу (Є. Гуцало); Сашко повернув з магістралі на ґрунтову дорогу, що вела до рідного села (І. Рябокляч); Подорожні звернули з гостинця і вийшли на вузеньку, досить добре убиту гірську стежку (І. Франко); Видолинками та крутоярами Данило вибрався на зарослий зіллям путівець (М. Стельмах); Повертаючись додому, ми заблудилися: поїхали манівцями (О. Ковінька); Ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем (пісня); Бійці ходять, обираючи небезпечний простець (І. Ле); Кам'янкою їхати (Словник Б. Грінченка).