гробовище

гробовище (327) — гробниця; [MО,VI]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гробовище — гробови́ще іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. гробовище — -а, с., рідко. 1》 Те саме, що кладовище. 2》 Те саме, що гробниця. 3》 Яма, в яку кладуть померлого. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гробовище — Гробовище, -ща с. = кладовище. О. 1861. XІ. Св. 41. Так ну ж тут шку доживать, щоб не на другім кладовищі, а на знакомім гробовищі з батьками вкупі почивать. Мкр. Г. 63. Словник української мови Грінченка
  4. гробовище — див. кладовище Словник синонімів Вусика
  5. гробовище — Кладовище, цвинтар Словник чужослів Павло Штепа
  6. гробовище — ГРОБОВИ́ЩЕ, а, с., рідко. 1. Те саме, що кла́дови́ще. Вночі .. встав, пішов на гробовище, одрив тещу, вийняв з труни (Укр.. казки, легенди.., 1957, 275); Тишею, спокоєм гробовища повіяло від цього тихого кутка (Тулуб, Людолови, І, 1957, 129). Словник української мови в 11 томах
  7. гробовище — Кладовище, цвинтар, гробки, могилки, д. гробище; (родинне) склеп, поховання, г. гробівець, сов. гробниця. Словник синонімів Караванського
  8. гробовище — КЛА́ДОВИ́ЩЕ (місце для поховання померлих), КЛА́ДОВИ́СЬКО, ГРОБОВИ́ЩЕ рідко, ГРОБКИ́ діал., МОГИЛКИ́ діал.; ЦВИ́НТАР (перев. при церкві); ЦЕРКОВИ́ЩЕ заст. (при церкві); ПОГРЕБИ́ЩЕ діал. Словник синонімів української мови