губи

Гу́би:

— гриби [16]

— гриби [2;15;16;I,V,VI,XIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губи — гу́би множинний іменник гриби діал. Орфографічний словник української мови
  2. губи — Уста, (одна) губа, варга, варгуля Словник чужослів Павло Штепа
  3. губи — ГУ́БИ, губ і губі́в, мн., діал. Гриби. Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Губ було стільки, що на кожного.. випадало по три штуки (Фр., VI, 1951, 150). Словник української мови в 11 томах
  4. губи — губ і губів, мн., діал. Гриби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. губи — ГРИБ (нижча спорова рослина, перев. у вигляді шапки, надітої на ніжку), ГУ́БИ мн., діал. Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (В. Кучер); Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  6. губи — Гу́би, губ (гриби) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. губи — Гриби Словник застарілих та маловживаних слів
  8. губи — мн., уста, вуста, д. варґи, пор. РОТ; (рослинні) гриби. Словник синонімів Караванського