губи

гу́би

губ і губів, мн., діал.

Гриби.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губи — Гу́би: — гриби [16] — гриби [2;15;16;I,V,VI,XIII] Словник з творів Івана Франка
  2. губи — гу́би множинний іменник гриби діал. Орфографічний словник української мови
  3. губи — мн., уста, вуста, д. варґи, пор. РОТ; (рослинні) гриби. Словник синонімів Караванського
  4. губи — Уста, (одна) губа, варга, варгуля Словник чужослів Павло Штепа
  5. губи — Гриби Словник застарілих та маловживаних слів
  6. губи — ГРИБ (нижча спорова рослина, перев. у вигляді шапки, надітої на ніжку), ГУ́БИ мн., діал. Він пригинався між кущами, збираючи дорідні гриби (В. Кучер); Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Г. Квітка-Основ'яненко). Словник синонімів української мови
  7. губи — Гу́би, губ (гриби) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. губи — ГУ́БИ, губ і губі́в, мн., діал. Гриби. Коли ж вона часом зостанеться дома, то, впоравшись, іде у бір за губами (Кв.-Осн., II, 1956, 80); Губ було стільки, що на кожного.. випадало по три штуки (Фр., VI, 1951, 150). Словник української мови в 11 томах