1. Великий тлумачний словник сучасної мови

губернія

губе́рнія

-ї, ж.

У Росії від початку 18 ст. і в СРСР до районування 1929 р. – основна адміністративно-територіальна одиниця.

|| розм. Губернське місто.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. губернія — губе́рнія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. губернія — У Росії одиниця адміністративного поділу, керована губернатором; запроваджена 1709 Петром I, проіснувала до 1929. Універсальний словник-енциклопедія
  3. губернія — ГУБЕ́РНІЯ іст. (адміністративно-територіальна одиниця), ГУБЕРНА́ТОРСТВО, ГУБЕ́РНЯ розм. Родом ми із Рязанської губернії. І тепер іще родичі живуть там (А. Словник синонімів української мови
  4. губернія — ГУБЕ́РНІЯ, ї, ж. У Росії з початку XVIII ст. і в СРСР до районування 1929 р. — основна адміністративно-територіальна одиниця. — В корчмі служила за наймичку стара баба, бурлачка з Подільської губернії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах