губернія
ГУБЕ́РНІЯ іст. (адміністративно-територіальна одиниця), ГУБЕРНА́ТОРСТВО, ГУБЕ́РНЯ розм. Родом ми із Рязанської губернії. І тепер іще родичі живуть там (А. Головко); — Віднині я видаю таке право: всі губернаторства касуються, і ви всі маєте бути при мені (І. Франко); — О сором! сором! на все місто, на весь повіт, на всю губерню! (Панас Мирний).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- губернія — губе́рнія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- губернія — -ї, ж. У Росії від початку 18 ст. і в СРСР до районування 1929 р. – основна адміністративно-територіальна одиниця. || розм. Губернське місто. Великий тлумачний словник сучасної мови
- губернія — У Росії одиниця адміністративного поділу, керована губернатором; запроваджена 1709 Петром I, проіснувала до 1929. Універсальний словник-енциклопедія
- губернія — ГУБЕ́РНІЯ, ї, ж. У Росії з початку XVIII ст. і в СРСР до районування 1929 р. — основна адміністративно-територіальна одиниця. — В корчмі служила за наймичку стара баба, бурлачка з Подільської губернії (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах