гуня
Гу́ня:
— верхній одяг з сукна, різновид свити [2]
— верхній одяг із сукна, різновид свити [21]
— верхній сукняний одяг [44-2]
— верхній сукняний одяг, свитка [V]
— верхній сукняний одяг; суконна свита [VI]
— вид верхнього сукняного одягу; сіряк, свитка [44-1]
— селянський чоловічий верхній одяг з грубого сукна [53]
— суконна свита [I-III,IX(Ів.Фр;15;20;24]
— суконні свитки, свити [XIX] Ті сукна мають для купця вартість не через то, що з них можна робити гуні, свити і сердаки,— бо він ані гунь, ані свит, ані сердаків не потребує,— правда? [XIX]
— верхній одяг з сукна, рід свити [XI]
гу́ня: суконная свитка [ІФ,1890]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гуня — гу́ня іменник жіночого роду верхня одежа з грубого сукна рідко Орфографічний словник української мови
- гуня — -і, ж., заст. Верхній одяг із домотканого грубого, перев. нефарбованого, сукна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гуня — Верхній вовняний одяг Словник застарілих та маловживаних слів
- гуня — див. одяг Словник синонімів Вусика
- гуня — Загальнослов'янський термін, відомий з давньоруських джерел від 1489; первісне значення — килим; г. волоська — кошлатий на обидва боки вовняний плащ; в окремих регіонах України... Універсальний словник-енциклопедія
- гуня — ГУ́НЯ, і, ж., заст. Верхня одежа з домотканого грубого, перев. нефарбованого сукна. Гутак натяг на плечі стару гуню і пішов оглядати худобу (Фр., V, 1951, 176); Іван .. розглядає Сидора Пазюка; висока бараняча кучма, гуня наопашки (Кол., Терен.., 1959, 147). Словник української мови в 11 томах
- гуня — Гуня, -ні ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75. Словник української мови Грінченка