гуня

Гу́ня:

— верхній одяг з сукна, різновид свити [2]

— верхній одяг із сукна, різновид свити [21]

— верхній сукняний одяг [44-2]

— верхній сукняний одяг, свитка [V]

— верхній сукняний одяг; суконна свита [VI]

— вид верхнього сукняного одягу; сіряк, свитка [44-1]

— селянський чоловічий верхній одяг з грубого сукна [53]

— суконна свита [I-III,IX(Ів.Фр;15;20;24]

— суконні свитки, свити [XIX] Ті сукна мають для купця вартість не через то, що з них можна робити гуні, свити і сердаки,— бо він ані гунь, ані свит, ані сердаків не потребує,— правда? [XIX]

— верхній одяг з сукна, рід свити [XI]

гу́ня: суконная свитка [ІФ,1890]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуня — ГУ́НЯ, і, ж., заст. Верхня одежа з домотканого грубого, перев. нефарбованого сукна. Гутак натяг на плечі стару гуню і пішов оглядати худобу (Фр., V, 1951, 176); Іван .. розглядає Сидора Пазюка; висока бараняча кучма, гуня наопашки (Кол., Терен.., 1959, 147). Словник української мови в 11 томах
  2. гуня — -і, ж., заст. Верхній одяг із домотканого грубого, перев. нефарбованого, сукна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуня — Верхній вовняний одяг Словник застарілих та маловживаних слів
  4. гуня — див. одяг Словник синонімів Вусика
  5. гуня — гу́ня іменник жіночого роду верхня одежа з грубого сукна рідко Орфографічний словник української мови
  6. гуня — Загальнослов'янський термін, відомий з давньоруських джерел від 1489; первісне значення — килим; г. волоська — кошлатий на обидва боки вовняний плащ; в окремих регіонах України... Універсальний словник-енциклопедія
  7. гуня — Гуня, -ні ж. Верхняя суконная одежда, сермяга. Гол. Од. 44, 45, 75. Словник української мови Грінченка