гурма

Гу́рма:

— натовп [22]

— юрба [14]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гурма — д., (людей) натовп, юрба, юрма; (худоби) отара, стадо, (птахів) зграя. Словник синонімів Караванського
  2. гурма — гу́рма гурт, натовп (м, ср, ст): Багато у Львові дечого змінилося. Давно вже не живе стара жебрачка Мінця на Валах, яка обливала водою гурму дітисків, що “дерли з неї лаха” (Домбровський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. гурма — див. багато; ватага Словник синонімів Вусика
  4. гурма — гурми, ж., діал. 1》 Юрба, юрма, гурт (про людей). 2》 Група тварин, птахів, що разом ходять або літають. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гурма — ГУ́РМА́, гу́рми́, ж., діал. 1. Юрба, юрма, гурт (про людей). Веселою гурмою висипали [діти] із школи (Вас., II, 1959, 255); На подвір’ї стояла гурма людей (Стеф., І, 1949, 15); Ціла гурма вчителів обступила Якима (Ков., Світ.., 1960, 31). Словник української мови в 11 томах
  6. гурма — Гурма, -ми ж. Толпа. За нею хлопці гурмою ходять. Чуб. V. 215. см. юрма. Словник української мови Грінченка