гіпотека

Гіпоте́ка, іпотека:

— акт в законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно (землю, дім); вписується в окремі книга, т. зв. гіпотечні або табулярні; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [VI;VII]

— акт у законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно; вписується в окремі так звані гіпотечні книги; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [20]

— закладений капітал у банку [50]

— заложений капітал [XX] Нарешті можна мені тут затягнути невеличкий [довг] (в одну або й дві тисячі корон чи то на вексель, чи на гіпотеку дому) [XX]

— застава нерухомого майна, що є забезпеченням позички [46-2]

— застава, запис, позика [25]

— позика, що видається під заставу нерухомого майна [47]

— позичка, що видавалась банками під заставу нерухомого майна, землі, лісів, будівель [44-2]

— гіпотеки: акт у законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно (землю, дім); вписується в окремі книги, т. зв. гіпотечні або табулярні; туди ж вписуються визнані судом борги та забезпека позик [VIII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотека — -и, ж. Документ, що закріплює право на нерухоме майно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гіпотека — Застава Словник чужослів Павло Штепа
  3. гіпотека — Гіпоте́ка, -ки, -ці (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)