гіпотека

гіпоте́ка

-и, ж.

Документ, що закріплює право на нерухоме майно.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гіпотека — Гіпоте́ка, іпотека: — акт в законодавстві капіталістичних країн, що закріплює право на нерухоме майно (землю, дім); вписується в окремі книга, т. зв. Словник з творів Івана Франка
  2. гіпотека — Застава Словник чужослів Павло Штепа
  3. гіпотека — Гіпоте́ка, -ки, -ці (гр.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)