денунціація
Денунціа́ція:
— викриття, оголошення недійсним [53]
— донос [XVIII] А злобних денунціацій, що поза «літературною взаємністю» у Коллара схована політика і навіть прямий поклик до Росії, щоб вона з'единила всіх слов'ян під своєю рукою, не хибло ще від самого виходу повної «Slavy Scery» в р. 1832, не хибло й після книжки про взаємність [XVIII]
— донос [28;33;39;46-1;46-2;48]
— Донос [XX] Дзвона» на диво досі (2 тижні по виході) не чіпали, хоч учора була а fulminante денунціація в «Dzienniku Polskim» [XX]
— звинувачення, таємне донесення, наклеп [29]
— обвинувачення, наклеп [36]
— повідомлення, донос, обвинувачення [47]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- денунціація — денунціа́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- денунціація — -ї, ж. 1》 Донос. 2》 Звинувачення. Великий тлумачний словник сучасної мови
- денунціація — ДЕНУНЦІА́ЦІЯ, ї, ж., книжн., заст. Донос, заява із звинуваченням кого-небудь. Коли денунціація була записана, інквізитор негайно запропонував денунціатору знову присягнути на чотирьох Євангеліях (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- денунціація — денунціа́ція (лат. denuntiatio, від denuntio – повідомляю) донос. Словник іншомовних слів Мельничука