десперат
Деспера́ти:
— люди, що перебувають у стані відчаю [31]
— що впали в розпач [XVIII] Та за ним потяглися довгим рядом і елегантні фліртовичі, Естея і Гомуліцький, і майстри слова, що проміняли ідею на форму, як Тетмайєр і другі і ремісники-цизелери, як Россовський, і купка переконаних «штукарів для штуки» під проводом талановитого Міріама-Пшесмицького, і, вкінці, громадка «наймолодших» вроді Щепанського, про котрого не раз. не знати, чи вони літерати, чи прості десперати [XVIII]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десперат — Деспера́т. Зневірена людина, песиміст. І в обороні опозицийної немочи „Дѣло "своїми теориями про неплатних москвофілів готово навіть піддержувати дальше наше рутенство та москвофільство, бо, само будучи десператом... Українська літературна мова на Буковині