десперат
Деспера́т. Зневірена людина, песиміст. І в обороні опозицийної немочи „Дѣло "своїми теориями про неплатних москвофілів готово навіть піддержувати дальше наше рутенство та москвофільство, бо, само будучи десператом, признає рацию биту всім иньшим десператам. [...]Але хто десперат, той скрізь бачить тілько саму кривду і зло! (Б., 1895, 40, 2); Опозиция — се гасло у нас дуже популярне, та як же ж мало є таких Русинів, що єго розуміють, що за гадкою того оклику беруть ся до діла! У нас мала ґрупка діяльних опозиціоністів, зате тисячі невдоволених песимістів, десператів! (Б., 1895, 63, 1-2)
// пол. desperat — зневірена людина.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десперат — Деспера́ти: — люди, що перебувають у стані відчаю [31] — що впали в розпач [XVIII] Та за ним потяглися довгим рядом і елегантні фліртовичі, Естея і Гомуліцький, і майстри слова, що проміняли ідею на форму, як Тетмайєр і другі і ремісники-цизелери... Словник з творів Івана Франка