десператский

Деспера́тский. Прикм. від десперат. Боронить Росиї відродний Русин, десператска, льокайска душа, котра не може поняти, що можна бути паном на своїй землі, не служачи ані інтересам відбудованя Польщі, ані Московщині (Б., 1895, 14, 2)

// пол. desperacki — зневірений.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me