десперация

Деспера́ция. Відчай, розпука, деморалізація. Вічне наріканє на гнет польский, а рівночасно крайна байдужність до громадскої роботи, якої й само “Дѣло” не перечить, — се найлучший спосіб доводити нарід до десперациї, котра -як звістно — єсть також матер’ю нашого москвофільства. Ширячи таку десперацию поміж руским народом, “Дѣло” стає духовним союзником "Галичанина ” і помагає ширеню москвофільства (Б., 1895, 40, 1)

// пол. desperacja — відчай, розпука.