дзюбак

Дзюба́к:

— заступ, лопата [42]

— кирка [6;14;21;IV,V]

— сапка [51]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбак — дзюба́к іменник чоловічого роду кирка діал. Орфографічний словник української мови
  2. дзюбак — -а, ч., зах. Кирка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюбак — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Словник синонімів української мови
  4. дзюбак — ДЗЮБА́К, а́, ч., зах. Кирка. Що вдарю дзюбаком глину, а з-під дзюбака: пшш (Фр., IV, 1950, 15); Панько повісив лампу на дзюбак (Ков., Тв., 1958, 56). Словник української мови в 11 томах
  5. дзюбак — Дзюбак, -ка м. = і. дзюб. Вх. Лем. 409. Словник української мови Грінченка