1. Орфографічний словник української мови

дзюбак

дзюба́к

іменник чоловічого роду

кирка

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дзюбак — Дзюба́к: — заступ, лопата [42] — кирка [6;14;21;IV,V] — сапка [51] Словник з творів Івана Франка
  2. дзюбак — -а, ч., зах. Кирка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дзюбак — КИ́РКА (ручне знаряддя у вигляді насадженого на держално молотка, загостреного з одного чи з двох боків), МОТИ́КА, ДЗЮБА́К діал., ОСКА́РД діал., СОКИРЯ́НКА діал.; КА́ЙЛО, ОБУ́ШОК (у гірників). Дівчата будують дорогу. Виблискують гострі кирки (П. Словник синонімів української мови
  4. дзюбак — ДЗЮБА́К, а́, ч., зах. Кирка. Що вдарю дзюбаком глину, а з-під дзюбака: пшш (Фр., IV, 1950, 15); Панько повісив лампу на дзюбак (Ков., Тв., 1958, 56). Словник української мови в 11 томах
  5. дзюбак — Дзюбак, -ка м. = і. дзюб. Вх. Лем. 409. Словник української мови Грінченка