довідний

Значення в інших словниках

1. довідний — довідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
2. довідний — -а, -е. 1》 Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент. Довідний приклад. 2》 Який може бути доведений. Довідне положення. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. довідний — ПЕРЕКО́НЛИВИЙ (який дозволяє, примушує переконатися в чомусь), ПЕРЕКО́НУЮЧИЙ, ОБҐРУНТО́ВАНИЙ, УМОТИВО́ВАНИЙ, АРГУМЕНТО́ВАНИЙ, ДОКАЗО́ВИЙ, ДОВІДНИ́Й, ВАГО́МИЙ, РЕЗО́ННИЙ (підкріплений розумними аргументами)... Словник синонімів української мови
4. довідний — До́відни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. довідний — ДОВІДНИ́Й, а́, е́. 1. Який служить для доводу, підтвердження якоїсь істини. Довідний аргумент; Довідний приклад. 2. Який може бути доведений. Довідне положення. Словник української мови в 11 томах
6. довідний — Довідний, -а, -е Доказательный. Словник української мови Грінченка