досадливий
Виразний, докладний, чіткий, ясний [V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досадливий — досадливий – досадний Розрізняються значенням. Досадливий – який виражає досаду. “Композитор диригував, але нервувався. Виривалися нетерплячі, досадливі рухи” (зі спогадів). Досадливий погляд, досадлива усмішка. Похідне – досадливо. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- досадливий — доса́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- досадливий — ДОСАДЛИВИЙ – ДОСАДНИЙ Досадливий. Який виражає досаду: досадливий погляд, досадлива усмішка. Пох. досадливо: досадливо знизавши плечима, досадливо покушуючи губу, досадливо поморщився, досадливо хмуритися. Таня досадливо обернулася на стукіт клямки (А. Літературне слововживання
- досадливий — -а, -е. Який виражає досаду. || Який викликає досаду. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досадливий — Прикрий, докучний, докучливий, набридливий, назолистий, настирний, настирливий, осоружний, унадливий, влазливий, улізливий Словник чужослів Павло Штепа
- досадливий — НЕЗАДОВО́ЛЕНИЙ (який виражає незадоволення), НЕВДОВО́ЛЕНИЙ, МАРКІ́ТНИЙ зах.; КИ́СЛИЙ (про вираз обличчя, настрій, голос і т. ін. — незадоволений і похмурий, сумний); ДОСА́ДЛИВИЙ (про тон, жест і т. ін. Словник синонімів української мови
- досадливий — ДОСА́ДЛИВИЙ, а, е. Який виражав досаду; // Який викликає досаду. Композитор диригував, але нервувався.. Виривались нетерплячі, досадливі рухи (Моє життя в мист., 1955, 60). Словник української мови в 11 томах