драб
Драб, драбу́га:
— голодранець [52]
— босяк, голодранець, ледащо [III]
— голодранець, здоровило [4]
— голодранець, ледащо, злодій [17]
— голодранець, ледащо, злодюга [VI]
— голодранець, обірванець [XI]
— голодранець, босяк, ледащо [II]
— голодранець, також: здоровило [XII]
— гультяй, голодранець [IX]
— драбуга, волоцюга, ледар [25]
— ледар, волоцюга [13]
— ледащо, волоцюга [21]
— ледащо, голодранець [23]
— ледащо, гультяй [V]
— обідранець, босяк [12;I]
— обірванець, босяк; вживається також як лайливе слово [54]
— ледащо, босяк, голодранець [IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драб — драб іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
- драб — -а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
- драб — драб 1. підла, непорядна людина; нікчема, негідник (ср, ст)|| = креатура ◊ драб кальвари́йський (кальварі́йський) → драб 2. нечемна дитина чи підліток (ср, ст)|| = гівнюк Лексикон львівський: поважно і на жарт
- драб — (-а) ч.; міл. Охоронець. Натренованим оком я вихопив з натовпу охорону — п'ятьох драбів з явно кримінальними фізіями<...> (Л. Кононович, Мертва грамота). Словник жарґонної лексики української мови
- драб — див. бідний Словник синонімів Вусика
- драб — БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни). Словник синонімів української мови
- драб — ДРАБ, а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. Ой Канадо, Канадочко, Чого ’сь так зрадлива? Не з одного ’сь господаря Тут драба зробила (Укр.. думи.., 1955, 295); — Домно, — сказав він сухо, — ти не чуєш, драби горілки просять! (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
- драб — Драб, -ба м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала. Гол. ІІІ. 233. 2) раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. І. 141. Словник української мови Грінченка