1. Словник синонімів української мови

драб

БОСЯ́К розм. (зубожіла, соціально й морально занепала людина з декласованих шарів населення — перев. у дореволюційній Росії), ХАЛАМИ́ДНИК заст.; ЛЮ́МПЕН розм., ДРАБ діал., зневажл. (безвідносно до країни). Він (дід), здається, весь вік тільки те й робив, що мандрував. Тато його дуже не любив, називав босяком та волоцюгою (А. Дімаров); Забажалося йому побути між "халамидниками" — тими каліками-злодюгами, що оселяють кінці великих міст (Панас Мирний); Я — люмпен. Ця гарна чужоземна назва на нашу мову перекладається так: обідранець-пройдисвіт або щось подібне — таке саме негарне й ганебне (Д. Бузько); — Ти, злодію, ти, драбе, кримінальнику, зараз мені забирайся відси! — кричав запінений підмайстер, чимраз ближче надскакуючи до робітника (І. Франко). — Пор. 1. бродя́га, 1. жебра́к.

ОБІ́ДРАНЕЦЬ розм. (убого вдягнена людина), ГОЛОДРА́НЕЦЬ зневажл., ОБІРВА́НЕЦЬ розм., ОБША́РПАНЕЦЬ розм., ГОЛОДРА́БЕЦЬ діал., ДРАБ діал., зневажл. Найшли (Краньцовського) у єврейському шиночку обдертого, п'яного, в товаристві таких обідранців, як сам (Лесь Мартович); — А ви б до цих петличок дали б нам гімнастьорки й штани! Дивіться, якими шарпаками-голодранцями воювати посилаєте (Ю. Смолич); Довго сидів старий з якимсь обірванцем у маленькій затоці біля Карадагу (З. Тулуб); І хіба ви не чули про того бога, що сам нахилив голову, коли ватага голодраних обшарпанців наважилася захопити його діамант з корони (Я. Мамонтов); Еней прочумався, проспався І голодрабців позбирав,.. І, скільки видно, почухрав (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. драб — Драб, драбу́га: — голодранець [52] — босяк, голодранець, ледащо [III] — голодранець, здоровило [4] — голодранець, ледащо, злодій [17] — голодранець, ледащо, злодюга [VI] — голодранець, обірванець [XI] — голодранець, босяк, ледащо [II] — голодранець... Словник з творів Івана Франка
  2. драб — драб іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  3. драб — -а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. || Уживається у кличній формі як лайливе слово. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. драб — драб 1. підла, непорядна людина; нікчема, негідник (ср, ст)|| = креатура ◊ драб кальвари́йський (кальварі́йський) → драб 2. нечемна дитина чи підліток (ср, ст)|| = гівнюк Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. драб — (-а) ч.; міл. Охоронець. Натренованим оком я вихопив з натовпу охорону — п'ятьох драбів з явно кримінальними фізіями<...> (Л. Кононович, Мертва грамота). Словник жарґонної лексики української мови
  6. драб — див. бідний Словник синонімів Вусика
  7. драб — ДРАБ, а, ч., діал., зневажл. Обідранець, босяк. Ой Канадо, Канадочко, Чого ’сь так зрадлива? Не з одного ’сь господаря Тут драба зробила (Укр.. думи.., 1955, 295); — Домно, — сказав він сухо, — ти не чуєш, драби горілки просять! (Панч, Гомон. Словник української мови в 11 томах
  8. драб — Драб, -ба м. 1) Оборванецъ, бѣднякъ. босовикъ, босякъ. Мене мамка годувала, в папер обвивала, за богача 'ня строїла, а за драба дала, за пана ей обіцяла, — за жебрака дала. Гол. ІІІ. 233. 2) раст. Viola arenaria Dec. ЗЮЗО. І. 141. Словник української мови Грінченка