драбуга
Драб, драбу́га:
— волоцюга, ледар [5;7]
— волоцюга, пройдисвіт [20]
— голодранець [52;VII]
— голодранець, гультяй [44-2]
— голодранець, здоровило [4]
— каналія, прохвост [XIX] Там представлено того драбугу-агента, про якого тут мова, ось якими цифрами: «В р. 1859 було в Галичині 799 783 оподаткованих грунтових господарств, а в р. 1892 було їх уже 1 420 000, так що можемо надіятися скінчити ХІХ-те століття з двома мільйонами грунтових господарств [XIX]
— ледащо [2]
— ледащо, голодранець, здоровило [14]
— тут: ледар [51]
— босяк, голодранець, ледащо [III]
— голодранець, босяк, ледащо [II]
— голодранець, ледащо, злодюга [VI]
— голодранець, також: здоровило [XII]
— ледащо, босяк, голодранець [IV]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драбуга — -и, ж., зах. Ледача жінка. Великий тлумачний словник сучасної мови
- драбуга — ДРАБУ́ГА, и, ч., діал., зневажл. Збільш. до драб. – От десь, драбуга, впився та й спить, а на роботу не йде! (І. Франко); Він був перший драбуга в селі, а рвався до комісарського стільця тільки задля наживи (А. Словник української мови у 20 томах
- драбуга — драбу́га 1. → драб 1 (ср, ст) 2. → драб 2 Лексикон львівський: поважно і на жарт
- драбуга — (-и) ч.; жрм. Те саме, що драб. <...> драбуга, якого я пожбурив першим, сидів на дорозі й тряс головою... ну а решта драбів спинилася й не знала, нападати їм чи ні (Л. Кононович, Мертва грамота). Кремезний драбуга. Словник жарґонної лексики української мови
- драбуга — див. бідний Словник синонімів Вусика