звидіти
Зви́діти:
— оглянути [14]
— провідати [V]
— Невірно викладене слово звидіти — оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Редакція виклала його дієсловом «провідати» (483), роблячи з Борислава живу істоту. Звідати у Франка семантичний полонізм, пор. польськ. zwiedzić. [MО,V]
Джерело:
Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звидіти — зви́діти дієслово доконаного виду побачити діал. Орфографічний словник української мови
- звидіти — Зви́діти, зви́джувати. Відвідати, оглянути. А слідуючого року звидів Стирию, Країну, Істрию, Триєст, Венецию, Горішну Італію, звідки через Альпи вибрав ся до Тиролю та до Горішної й Долішної Австриї (Б. Українська літературна мова на Буковині
- звидіти — -джу, -диш, док., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- звидіти — ЗВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Побачити. Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16). Словник української мови в 11 томах