1. Українська літературна мова на Буковині

звидіти

Зви́діти, зви́джувати. Відвідати, оглянути. А слідуючого року звидів Стирию, Країну, Істрию, Триєст, Венецию, Горішну Італію, звідки через Альпи вибрав ся до Тиролю та до Горішної й Долішної Австриї (Б., 1895, 20, 1); Раулавицку панораму на виставовій площи у Львові отворять знов з днем 1 мая с.р., а звиджувати єї буде можна щодня від 9-ої години рано до 8-ої вечером (Б., 1895, 23, 3)

// пол. zwidzie, zwiedzać (miasto, muzeum) — відвідати, оглянути (місто, музей тощо).

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. звидіти — Зви́діти: — оглянути [14] — провідати [V] — Невірно викладене слово звидіти — оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Словник з творів Івана Франка
  2. звидіти — зви́діти дієслово доконаного виду побачити діал. Орфографічний словник української мови
  3. звидіти — -джу, -диш, док., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. звидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
  5. звидіти — ЗВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Побачити. Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16). Словник української мови в 11 томах