звидіти
Зви́діти, зви́джувати. Відвідати, оглянути. А слідуючого року звидів Стирию, Країну, Істрию, Триєст, Венецию, Горішну Італію, звідки через Альпи вибрав ся до Тиролю та до Горішної й Долішної Австриї (Б., 1895, 20, 1); Раулавицку панораму на виставовій площи у Львові отворять знов з днем 1 мая с.р., а звиджувати єї буде можна щодня від 9-ої години рано до 8-ої вечером (Б., 1895, 23, 3)
// пол. zwidzie, zwiedzać (miasto, muzeum) — відвідати, оглянути (місто, музей тощо).
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- звидіти — Зви́діти: — оглянути [14] — провідати [V] — Невірно викладене слово звидіти — оглянути: «Він поїхав до Борислава, звидів місцевість і рішив сейчас зачати першу пробу» (214). Словник з творів Івана Франка
- звидіти — зви́діти дієслово доконаного виду побачити діал. Орфографічний словник української мови
- звидіти — -джу, -диш, док., діал. Побачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- звидіти — ПОБА́ЧИТИ (сприйняти зором), СПОСТЕРЕГТИ́, НАБА́ЧИТИ розм., НАГЛЯ́НУТИ розм., НАГЛЯ́ДІТИ розм., НАГЛЕ́ДІТИ розм., УГЛЕ́ДІТИ (ВГЛЕ́ДІТИ) розм., УГЛЯ́ДІТИ (ВГЛЯ́ДІТИ) розм. рідше, ЗГЛЯ́ДІТИ (ЗОГЛЯ́ДІТИ) розм., ЗГЛЯ́ДІТИСЯ (ЗОГЛЯ́ДІТИСЯ) розм. Словник синонімів української мови
- звидіти — ЗВИ́ДІТИ, джу, диш, док., діал. Побачити. Багато міст, містечок, сіл звидів Яким, мандруючи з цирковою трупою (Ков., Світ.., 1960, 16). Словник української мови в 11 томах