1. Словник з творів Івана Франка

змити

(когось) в значенні: зганити; наче змитий: наче після догани [XII]

Джерело: Зведений словничок пояснень слів з видань творів Івана Франка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змити — зми́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змити — [змитие] -ийу, -ийеиш Орфоепічний словник української мови
  3. змити — див. змивати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змити — зми́ти кро́в’ю що. Власним життям або тяжким пораненням спокутувати щось. Він мусить змити кров’ю свій пекучий сором (М. Коцюбинський); Він кров’ю повинен змити ту ганьбу, яку збагнув лише перед лицем смерті (Л. Дмитерко). як (мов, на́че і т. ін. Фразеологічний словник української мови
  5. змити — ЗМИВА́ТИ (руйнуючи, знищуючи сильною течією, великою кількістю води, відносити кудись що-небудь), РОЗМИВА́ТИ. — Док.: зми́ти, розми́ти. На крутому схилі я мав морг поля. Коли не змивала злива, то збирав трохи жита (С. Словник синонімів української мови
  6. змити — ЗМИ́ТИ див. змива́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. змити — Зми́ти, -ся см. змивати, -ся. Словник української мови Грінченка